Генрі Кіссинджер і Річард Ніксон, або Як корпоративні психопати керують президентами

Білокомірцеві психопати є найбільшою загрозою для бізнесових структур, тому цій темі присвячено величезну кількість досліджень, літератури та кінофільмів. Корпорація, керована психопатом, неминуче йде до банкрутства. А що відбувається, коли психопати перехоплюють керування державою? Тоді відбувається геополітична катастрофа. Вельми повчальною є вже знайома нам історія Гаррі Гопкінса – сталінського агента, який керував президентом США Франкліном Рузвельтом. На жаль, історичний урок не було засвоєно, тому вже через два десятиліття історія повторилася – з такими ж катастрофічними наслідками. Діючі особи інші – Генрі Кіссинджер і Річард Ніксон, але схема така ж сама – перехоплення управління шляхом формування «психопатичного союзу».

Психопатичний союз: Кіссинджер і Ніксон – людина року (обкладинка журналу Time, 1973)

 Історія Генрі Кіссинджера розкриває аспекти психопатичних маніпуляцій.

Психопати – розмовляючі тварини

Нагадаємо, що психопати – це інтелектуальні тварини. Вони належать до біологічного виду Homo intelis, який є перехідною ланкою від тварини до людини, тобто до Homo sapiens. У цих людиноподібних тварин інша будова мозку, в них по-іншому працюють гормональна та нервова системи – і це добре фіксується інструментальними методами. Наприклад, томографія головного мозку демонструє чітку відмінність між людиною (сапієнсом) і розмовляючою твариною (інтелісом).

Окрім іншої тілобудови, у психопатів також виразно інша поведінка, адже в них нема специфічно людських якостей – совісті, емпатії, любові, милосердя, рефлексії, творчості, прагнення до спільного блага, відчуття краси, відповідальності, цілісного мислення.

У психопатів нема розуму – спроможності до творчого вирішення завдань, проте є інтелект – спроможність до вирішення завдань за допомогою наявних інстинктів, стандартних програм та шаблонів.

«ВІННИЦЬКА ТРАГЕДІЯ» 1937–1938 РР. ЯК ЗЛОЧИН КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ

 “VINNYTSIA TRAGEDY” OF 1937–1938 AS A CRIME OF THE COMMUNIST TOTALITARIAN REGIME 

Пономаренко А.Б., к.і.н., доцент кафедри суспільно-політичних наук

Вінницький національний технічний університет

Витягнуті з могил трупи розстріляних українців

Стаття присвячена дослідженню «Вінницької трагедії» – масових розстрілів радянських громадян органами НКВС СРСР у м. Вінниці протягом кількох років перед початком Другої світової війни. Вивчення політичних репресій сталінського тоталітарного режиму в СРСР досі залишається важливим завданням для істориків. Значення досліджень такої тематики зростає в контексті формування національної пам’яті українського народу. Особливо актуальними такі дослідження стають у час повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Визначено причини та специфіку застосування масового терору на території Вінницької області напередодні Другої світової війни. Охарактеризовано розкопки масових поховань у 1943 р. та результати розслідування «Вінницької трагедії» у період немецької окупації. Дана оцінка наслідків цього розслідування для учасників та свідків після відновлення радянської влади на Поділлі. Доведено, що факт масових розстрілів радянських громадян у Вінниці, відомий в українській історії як «Вінницька трагедія» 1937–1938 рр., є беззаперечним злочином комуністичного тоталітарного режиму. Зазначено, що масові політичні репресії справили значний негативний вплив на суспільну правосвідомість у радянський та пострадянський період. Історична оцінка політичних репресій комуністичного тоталітарного режиму періоду правління Й. Сталіна в сучасній незалежній Україні та Російській Федерації кардинально відрізняються. Ставлення українців до свого минуло є одним з аргументів, що спростовує російський наратив про «один народ». Вказано, що об’єктом агресії в сучасній інформаційній війні є історична пам’ять народу. Перемогу в сучасних війнах забезпечує нав’язування агресором власної картини світу та власної системи цінностей. Тому збереження української національної ідентичності та історичної пам’яті народу залишається для України екзистенціально важливим завданням. Ключові слова: «Вінницька трагедія», політичні репресії, Вінниця, комуністичний тоталітарний режим, історична пам’ять.

Как создавалось сионистское государство, или к истории «советской» атомной бомбы

Герман Смирнов

«Белые пятна» и мифы истории

КАК СОЗДАВАЛОСЬ СИОНИСТСКОЕ ГОСУДАРСТВО, ИЛИ К ИСТОРИИ «СОВЕТСКОЙ» АТОМНОЙ БОМБЫ

В истории второй мировой войны есть одна загадочная операция, о целях которой нс очень-то распространялись ни и годы войны, ни после ее завершения. Речь идет об уникальном перелете наркома иностранных дел СССР Вячеслава Михайловича Молотова (1890-1986) из Москвы в Вашингтон и обратно в мае 1942 года.

Советский тяжелый бомбардировщик Петляков Пе-8 во время визита в США в 1942 году. Этот самолет использовался в качестве VIP-транспорта наркома иностранных дел Вячеслава Молотова.

Тяжелый четырехмоторный бомбардировщик Пе-8 с советской правительственной делегацией на борту пересек тогда линию фронта, пролетел над территорией фашистской Германии и оккупированных ею стран в Англию, оттуда через Исландию в Ньюфаундленд в США и тем же путем вернулся обратно. Технические детали этого знаменитого перелета более или менее обстоятельно освещены в воспоминаниях маршала авиации А. Е. Голованова, готовившего операцию, и летчика Э. К. Пусэпа, пилотировавшего самолет. Что же касается политических целей молотовского визита в США и в Англию, то об этом в широкой печати до сих пор не сообщалось ничего вразумительного. С тем большим интересом были встречены недавно вышедшая книга писателя Ф. Чуева «Сто сорок бесед с Молотовым» и ряд его журнальных публикаций, в которых рассказывается об откровенных, зачастую нелицеприятных беседах писателя с известным государственным деятелем. И конечно, в этих беседах не мог быть не затронут вопрос о знаменитом перелете.